Потужні слова Десмонда Туту: “Якщо ти нейтральний у ситуаціях несправедливості, ти обираєш бік гнобителя,” мають величезний резонанс у сучасному геополітичному ландшафті, особливо у контексті війни Росії проти України. Ці слова кидають виклик нашим уявленням про ціну нейтральності та роль пацифізму перед обличчям жорстокості.
Дилема пацифізму
Пацифізм як філософія сприяє миру та відмові від насильства. На перший погляд, це здається логічним і шляхетним — хто не хоче світу без конфліктів і війни? Але перед агресією пацифізм може ненавмисно посилити гнобителів. У контексті України ідея про те, що припинення постачання зброї приведе до миру, здається привабливою для декого. Але, як показує історія і нинішній конфлікт, такий “мир” може мати нестерпну ціну.
Якщо постачання зброї та підтримка України припиняться, чи закінчиться конфлікт? Можливо. Але що буде далі? Сценарій, за якого Росія зміцнює свою окупацію, позбавляючи українців їхнього суверенітету, культури та прав людини. Масові вбивства, депортації, концентраційні табори та систематичні репресії триватимуть. Тиша, народжена страхом і утисками, замінить будь-яке уявлення про мир.
Нейтральність: Небезпечний шлях
Нейтральність перед агресією — це не просто бездіяльність, це мовчазна згода з агресором. Як стверджував Туту, залишатися нейтральним — це дозволяти несправедливості процвітати без перешкод. У випадку України пасивність чи трактування конфлікту як симетричної боротьби між двома сторонами ігнорують реальність російської агресії. Це ігнорує страждання українських цивільних, які живуть під окупацією, і надає легітимності гнобительському режиму.
Маніпуляція пацифізмом
Хоча пацифізм має свої чесноти, його можна використати з лихими намірами. Заклики до “миру” можуть стати інструментом для агресорів, таких як Росія, які відволікають увагу від своїх дій, водночас обеззброюючи своїх жертв. Вимоги до обох сторін скласти зброю без вирішення кореня конфлікту ненавмисно допомагають агресору. Зображуючи захист України як частину проблеми, такі наративи працюють на російську пропаганду, яка процвітає на плутанині й моральному рівновазі.
Заклик до совісті
Війна в Україні — це не просто геополітичний конфлікт; це моральна боротьба проти гноблення і за право на самовизначення. Підтримка України — це не вибір війни, а вибір справедливості. Пацифізм у своїй найчистішій формі прагне запобігти стражданням. Але дозволити агресору домінувати під прикриттям миру означає продовження страждань у значно більшому масштабі.
Ось де мудрість Десмонда Туту нас направляє: нейтральність і бездіяльність перед несправедливістю не є варіантами. Світова спільнота повинна обрати бік — не через бажання конфлікту, а через відданість справедливості. Боротьба України — це не лише їхня власна справа; це боротьба за принципи свободи, суверенітету та людської гідності.
Шлях уперед
Поки війна триває, міжнародна спільнота повинна залишатися непохитною у своїй підтримці України. Це включає гуманітарну допомогу, посилення військової підтримки та боротьбу з дезінформацією, яка прагне послабити рішучість. Це також означає виклик наративам, які просувають хибну еквівалентність або вимагають компромісів, що залишають українців на милість їхніх гнобителів.
Зрештою, прагнення до миру не повинно відбуватися за рахунок справедливості. Боротьба України нагадує нам, що справжній мир — це не відсутність конфлікту, а присутність справедливості. Давайте не забуватимемо слова Туту, адже, обравши протистояти несправедливості, ми підтверджуємо нашу спільну людяність і цінності, які нас об’єднують.
Стояти з Україною: Допоможіть через дії
Якщо ви вірите у справедливість та боротьбу за свободу, є конкретний спосіб зробити внесок. Відвідайте UkraineBoost — платформу, присвячену підтримці боротьби України за свободу та безпеку. Кожна покупка безпосередньо сприяє гуманітарним зусиллям та ресурсам, які потрібні українцям для захисту їхнього суверенітету. Ваша підтримка може змінити ситуацію — приєднуйтесь до світової спільноти, яка сьогодні стоїть разом з Україною.
